ZEOS

Ваша IP адреса: 18.210.23.15
Сьогодні: 15.12.2019
11:26
Україна, Київська область, 09200, м. Кагарлик, вул. Паркова, 8
тел. (04573) 5-18-62, e-mail: kagecol_1@ukr.net
Мапа сайту Контакти Головна

Міні чат

BB-Коди

Погода

Натисніть на картинку для збільшення

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Вік сайту

Реклама

Реклама

Авторизація

Календар новин

«  Грудень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Наше опитування

Оцініть наш сайт


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Реклама

Реклама 123
Натисніть на картинку для збільшення/зменшення

Кагарлицький район розташований у південно-східній частині Київської області. За архівними даними Кагарлицька волость згадується ще в 1866 році.

Кагарлицький район створено у 1923 році і включено до Київського округу Київської губернії.

Площа району складає 925,6 кв.км. і являє собою широко хвилясте плато. У районі протікають річки: Горохуватка, Расава, Расавка, ліві притоки річки Рось – Стугна, Красна. У північно-східній частині району тече найбільша водна артерія України – Дніпро.

Клімат району помірно-континентальнй. З корисних копалин є глина, придатна для виробництва цегли.

Територію району перетинають автомобільні шляхи республіканського значення : Київ-Донецьк (28 км) та Біла-Церква – Ржищів (42 км). Шляхи обласного значення складають 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Залізна станція "Кагарлик”.

У районі нараховується 50 населених пунктів, з них : міст районного підпорядкування – 1 (Кагарлик), сільських населених пунктів – 49. Адміністративним та культурно-господарським центром району є місто Кагарлик, яке розташоване від обласного центру м.Києва на відстані 77 км. Чисельність населення, що проживає у районі становить 37,8 тис.чол., у тому числі у сільській місцевості 24,0 тис.чол.. В районі діє 7 основних промислових підприємств та 5 підприємств підсобної промисловості. Основна продукція, яку виробляють промислові підприємства – кондитерські вироби, цукор-пісок, продукція з незбираного молока, цегла керамічна, обладнання для утримання птиці.

Основна виробнича діяльність району – сільське господарство. Виробничий напрямок сільськогосподарських підприємств району – зерно буряковий з розвинутим молочним тваринництвом.

ГЕРБ КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ

Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній-чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В центрі синього поля-срібна стрільчаста острога, під нею золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.

Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка,завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.

Вгорі щит вінчає ритуальна таріль Черняхівської культури із зображенням старовинного слов'янського календаря.

Малий Герб складає гербовий щит без супровідного орнаменту-обрамлення.

Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля-золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу- суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.

Чорний ханський намет - постійне місце проживання, ставка ханів (каганів), символізує владу в часи, коли на території сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів. Нагадує про давню історію краю та походження назви міста Кагарлик.

Козацькі шаблі - символ здатності мешканців краю боронити свою землю. У часи Визвольної війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися запеклі бої між козацькими військами та польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність, незалежність, прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.

Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках-півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку „огончик „. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної зірки та півмісяця.

Шестипроменева зірка - один із найстародавнішніх символів -людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова.

Належить до чина так званих астральних знаків.Символ вічності (з ХУШ століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне - любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: „Народився під щасливою зіркою" Девіз „Асі азрега!" або „Асі азіга!"- означає „До ідеалу" та „До зірок".

В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку.

Шестипроменева зірка (плоскісного вигляду, з суцільним полем, тобто „залита" золотом, зрідка - сріблом) називається в фаховій літературі Віфліємською зіркою. Саме її розміщали на всіх відомих нам творах художники середньовіччя та епохи Відродження. Особливо часто вона присутня на парсунах, присвячених народженню Ісуса Христа в Віфліємі, коли до нього прийшли з поклоном волхви.

Як символ,що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХУ1 1-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символа об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.

Півмісяць - емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести-або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів. У підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: „Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен -Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.

Гербовий щит обрамлено обабіч вінком.

Його утворює пшеничне колосся та бурякова гичка,а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка.

Символіка вінка - ознака почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя,відповідно величі.

Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур.

Вінок перевито синьо-жовтою стрічкою — у відповідності до кольорів Державного Прапора України.

Ритуальна таріль - вінчає в горі вінок і на ній, тарілі зображено старовинний календар наших пращурів. Символіка що є художньою копією знахідок з спадщини славетної Черняхівської культури (111-11 тисячоліття до Р.Х.), передає графічно відомості щодо високо- розвинутої культури праслов'ян, наших пращурів.

Календар Черняхівської культури - тісно пов'язаний з давньою історією району, адже саме тут знаходиться досліджений археологами Черняхівський могильник, який і дав назву самій археологічній культурі. Календар підкреслює давні землеробські традиції на теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі - від давнього населення Київщини - до сьогодення.