|
|
Література творчість учнів школи |
|
|
| Наші вчителі |
 |
 |
 |
|
Зінченко Валерій Вікторович –
вчитель української мови й літератури, має
кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої
категорії». Працює над проблемою «Формування
мовленнєво – комунікативних умінь у процесі
вивчення мови». |
Зінченко Любов Петрівна –
учитель української мови та літератури, має
кваліфікаційну категорію «спеціаліст І
категорії». Працює творчо. У центрі уваги
вчителя – особистість учня, його всебічний
розвиток та самовиявлення. Працює над
індивідуальною темою «Ідейний аналіз
літературних творів у старших класах». |
Ільченко Алла Борисівна -
Вчитель української мови та літератури. Соціальний педагог школи. |
|
Перейти на зміст
|
2006-2007 н.р.
Твір : Вмирають матері, та не вмре ніколи Мати
Автор:
Учениця 9 класу Павленко Тетяна
Дивно, тільки почала збирати матеріали для цього твору і
зрозуміла, що ніяка інша література не створила такого образу матері, як
українська. Мати... Перед нею завжди схилялися царі й королі всього світу,
схиляюся і я. Мама, як сонце, непосидюча, ласкава і добра Вона не знає, що
таке відпочи¬нок, вона завжди працює і працює для мене.
Скільки себе пам'ятаю, матуся піклується про мене і робить мені тільки
добро. Перше, що вона дала мені, - це її колискова пісня. Адже людина
почина¬ється саме з колискової. Без тих прекрасних добрих пісень немає
дитинства. Ко¬жна мамина колискова - то надія на завтрашній день, на
майбутнє. Я хочу, щоб ці пісні не загубилися серед інших мелодій. Бо вони є
найкращими для кожної людини.
Дивлюся на свою маму і дивуюся: скільки уваги .тепла, добра вона віддає
мені. Кожна людина вважає свою матусю найкращою. Можливо, вона не героїня -
невеличка на зріст і не красуня - байдуже. Серед усіх жінок вона мені
наймилі-ша. Бо вона - моя мама. Дійсно - це так. Моя мама найкраща,
найдобріша, найла-скавіша. її ніжні карі очі бажають мені завжди добра. А
усмішка на обличчі да¬рує людям радість.
Мама зичить мені доброї долі, і так роблять усі матусі. їм так тяжко з
нами. Ми іноді робимо щось не так ,не слухаємося. Але все ж вони не
уявляють, як ми їх любимо і поважаємо. І якщо ми вже зробимо щось не так, це
не навмисне. Ми завжди будемо піклуватися про наших рідних матусь. І я скажу
своїй мамі: "Велике тобі спасибі за те, що ти мене народила, за те, що ти
мене виховуєш і дбаєш про мене." Іноді вона страждає, адже бути мамою
нелегко. Часом у неї не тільки усмішка на обличчі, а й сльози. Тож
пам'ятайте - ніколи не пізно сказати: "Я тебе люблю, мамо". Ці слова ніколи
не будуть зайвими, тоді в мами на облич¬чі можуть з'явитися не сльози горя,
а сльози радості. Адже: "Можна вибирати друга і по духу брата, та не можна
рідну матір вибирати"(В. Симоненко).
І коли ти станеш дорослим, завжди будь вдячний мамі за турботу. Якщо
житимеш поруч - провідуй її якомога частіше, будеш працювати десь далеко
-пиши листи. Ніколи про неї не забувай. Тому що найрідшша і найближча
людина-це твоя мама.
|
|
|
|
тел. (04573) 5-18-62, e-mail: kagecol_1@ukr.net
