ZEOS

Ваша IP адреса: 18.232.171.18
Сьогодні: 21.08.2019
23:42
Україна, Київська область, 09200, м. Кагарлик, вул. Паркова, 8
тел. (04573) 5-18-62, e-mail: kagecol_1@ukr.net
Мапа сайту Контакти Головна

Міні чат

BB-Коди

Погода

Натисніть на картинку для збільшення

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Вік сайту

Реклама

Реклама

Авторизація

Календар новин

«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Наше опитування

Оцініть наш сайт


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Реклама

Реклама 123

Незабаром


КОНСПЕКТ ДО МОДУЛЮ 4 «ПРОТИДІЯ ЦЬКУВАННЮ»
У цьому модулі ми розглянули поняття булінґу, його види та методи попередження таких ситуацій. Ви також ознайомилися з поняттями гендерних стереотипів та дискримінації, адже ці теми тісно пов’язані між собою.
Поняття «булінґ» походить від англійського слова «bully», що означає хуліган, забіяка. Це людина, яка використовує свою силу і владу, щоб налякати або заподіяти шкоду слабшим людям.
Англійське слово «bullying» означає агресивну поведінку людини з вищим статусом стосовно іншої людини, яка має нижчий статус. Мета – заподіяти людині моральну або фізичну шкоду, принизити її і так утвердити свою владу.
Єдиного визначення булінґу не існує. Але всі дослідники, соціологи та правознавці говорять про усвідомлені повторювані негативні дії з боку особи з метою завдати шкоди або залякати іншу людину.такий спосіб затвердити свою владу та вищий статус.
Найпоширенішими формами булінґу є:
• Словесні образи, глузування, обзивання, погрози
• Образливі жести або дії, наприклад, плювки.
• Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.
• Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.
• Вимагання грошей, їжі, речей. Умисне пошкодження особистого майна жертви.
• Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук. Будь-які інші дії, що завдають болю і навіть тілесних ушкоджень).
• Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки, коментарі в чатах), поширення чуток і пліток.
Зазвичай, у ситуацію булінґу потрапляють діти, які відрізняються від загальної маси,і стосовно яких ісють стереотипи та упередження.
Стереотип — стале, спрощене уявлення про кого- або що-небудь.
Упере́дження — хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення. Та пов’язане з нею відповідне ставлення.
На підставі стереотипів виникає явище утиску.
Утиск — небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їхньої людської гідності за певними ознаками. Або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.
Коли утиск порушує права людини або дитини лише тому що вона відрізняється за якоюсь ознакою — це дискримінація.
Дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за певними ознаками. Наразі в законодавстві України визначені такі ознаки: раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, сімейний та майновий стан, місце проживання, мовні ознаки.
Для повної картини треба звернути увагу на гендерні стереотипи. Загальні гендерні стереотипи, які школярі привносять у шкільний простір з повсякденного життя, можуть мати сексуалізований характер.
Агресивні прояви міжстатевого спілкування учнів середніх шкіл пов’язані з найбільш розповсюдженою моделлю гендерної соціалізації молодого покоління. Її основною ознакою є глибоко вкорінені в свідомість і діючі гендерні стереотипи.
Водночас, ми пам’ятаємо, що гендер — поняття культурне й соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві.
Наприклад, у нашому суспільстві чоловіки не можуть проявляти слабкість, емоційність, вони повинні були лідерами. Жінки мають бути лагідними, акуратними, турботливими, їм дозволена емоційність.
У ситуації булінґу бере участь три сторони: жертва, агресор або агресори та спостерігачі. Через повторюваність негативних дій, поступово для всіх сторін ситуація стає звичною.
Щоб вчителям та батькам було легше визначити небезпеку для дитини, виділяють три головні чинники, що допомагають знайти дітей групи ризику:
Перший чинник: провокуючі особливості жертви (все, чим дитина відрізняється);
Другий чиннник: множинний стрес. І діти агресори, і жертви мають безліч проблем: від соціальних негараздів і конфліктів у сім'ї, до проблем зі здоров’ям та труднощів комунікації з однолітками;
Третій чинник: стигматизація за етнічними або фізіологічними особливостями дитини.
Стигматизація – це негативне виокремлення людини або групи людей за якоюсь ознакою, з відповідним набором соціальних негативних реакцій на цю людину або групу людей. При цьому певні характеристики не беруться до уваги.
Cтигма — це властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Наприклад, усі роми крадуть, усі діти з інвалідністю не можуть стати членами колективу, хлопчики вірмени агресивні, усі євреї хитрі.
Крім можливих випадків дискримінації та толерування випадків дискримінації, булінґ може впливати на фізичне та психічне здоров’я учасників, їх соціальні зв’язки.
Булінґ може і повинен розглядатися як порушення прав дитини.
Необхідність захисту прав дитини виникає у будь-якому випадку, коли відбувається порушення її прав. Незалежно від того, чи усвідомлює це сама дитина.
Під захистом прав розуміється відновлення порушеного права, створення умов, які компенсують втрату прав, усунення перешкод на шляху здійснення права та інтересів.
Для доказів випадків булінґу потрібно документувати порушення прав. Документуванням можуть займатися батьки і вчителі. Доказами можуть бути свідчення учасників ситуації, зокрема, спостерігачів. Однак дітям необхідно забезпечити анонімність і безпеку.
Нормами Цивільного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України передбачено, що саме батьки несуть цивільну та адміністративну відповідальність за порушення закону їхніми дітьми (див. стаття 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення). А в деяких випадках — навіть кримінальну відповідальність.
Оперативно відреагувати на випадок булінґу допомагає метод Фарста, який можуть використовувати вчителі за участі шкільного офіцера поліції. Це метод залучення булерів до процесу припинення ситуації булінґу. Він складається з чотирьох кроків та виконується ініціативною групою викладачів за участі шкільного офіцера поліції.
ЗАВАНТАЖИТИ анкету для бесіди з булером (за методом Фарста) ЗАВАНТАЖЕНО.
Найкращим способом профілактики є створення кодексу правил поведінки в навчальному закладі. Обов’язковою умовою всіх профілактичних заходів щодо булінґу є співпраця та налагодження взаємин між шкільною адміністрацією, педагогами, шкільним психологом та батьками учнів, які стали учасниками булінґу, або знаходяться в групі ризику.
Головне, діти повинні знати, куди вони можуть звернутися за допомогою. Телефон національної дитячої гарячої лінії (0 800 500 225) повинен бути розміщений у доступних місцях, а діти мають розуміти як цим користуватися!
Радимо ознайомитися з такими нормативно-правовими актами:
• Конвенція про права дитини
• Закон України “Про охорону дитинства”
• Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”
• Кодекс України про адміністративні правопорушення: стаття 13 та стаття 184.
• Кримінальний Кодекс України: стаття 22.
Книги на тему цькування:
• Лэйн Дэвид А. «Школьная травля (буллинг)» — рекомендації для створення емпіричних моделей булінґу в кожному окремому випадку для створення на їх основі стратегії втручання. Рекомендовано для широкого кола читачів.
• Стельмах С. «Булінг у школі та його наслідки» — рекомендовано для викладачів, шкільних психологів та соціальних педагогів.
• Андрій Богословський «Вєрочка» — коротке оповідання російською мовою про випадок цькування з погляду дитини-спосетрігача. Рекомендовано для обговорення в групах разом з психологом або соціальним педагогом.
• Джоді Піколт «Дев’ятнадцать хвилин» — історія, заснована на реальних подіях, та розповідає про учня старшої школи в містечку Стерлінг (США ), який прийшов у школу зі зброєю і впродовж 19 хвилин вбивав дітей та викладачів. Хто він — злочинець, чи жертва? Рекомендовано для обговорення з учнями старших класах та студентами.
• Бел Кауфман «Вверх по сходах, що ведуть вниз» — роман внучки відомого письменник Шолом Алейхема. Він майже повністю складається із записок, шкільних творів, листів та документів та описує прагнення молодої вчительки вплинути на думки та серця учнів. Рекомендований для широкого кола читачів.
• Гевин Экстенс «Всесвіт проти Алекса Вудса» — курйозний роман про 10-річного героя, в якого влучив метеорит. Як це вплинуло на його життя і чи є спосіб щось змінити?
• Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Радимо обговорити з учнями першу частину роману, яка описує важке дитинство головного героя - Чіпки.
Фільми
• «Чучело» (1983), режисер Ролан Быков — відомий радянський фільм про шкільне цькування, жорстокість і зраду товаришів.
• «Клуб Сніданок» (1985), режисер Алан Хьюз — культовий фільм 80-х років минулого століття про інакшість, молодіжний бунт і підліткові проблеми.
• «Мост в Терабітію» (2007), режисер Габор Чупо. Він піднімає проблеми дорослішання, спроби захиститися від зовнішнього жорстокого світу.
• Проект «Задира» (2011), режисер Лі Хірш. Телевізійний проект, в якому автори досліджують життя п’яти американських школярів та їх родин впродовж навчального року і намагаються розібратися в причинах виникнення булінґу.
• «Володар мух» (1963), режисер Пітер Брук. Це екранізація відомого роману Вільяма Джеральда Голдінга, який також рекомендуємо для читання. Група підлітків опиняється на острові, вони намагаються вижити та обирають різні стратегії для цього, що розколює групу і призводить до трагедії.
• «Говори» (2004) режисерка Джессіка Шарзер — історія про те, як популярна учениця зазначє цькування. Фільм досліджує табуйовані теми, булінґ.
• «Чудо» (2017) режисер Стівен Чбоскі. Фільм про роль батьків у ситуаціях, коли їх дитина зазнає цькування, про особливу дитину і способи вирішення конфліктів у навчальному закладі.
• Серіал «13 причин чому» (1-2 сезони), автор Брайан Йоркі — гучний серіал про причини самогубства молодої дівчини — школярки.
Інтернет ресурси
• https://13reasonswhy.info — офіційний сайт проекту «13 причин чому» зі статтями, відео, порадами та дослідженнями (англійською мовою).
• Цикл лекцій Ніка Вуйчича про безпечну школу
• https://la-strada.org.ua —офіційний сайт громадської організації «Ла Страда»: бібліотека документів, статей, досліджень, тренінгових програм.