ZEOS

Ваша IP адреса: 18.210.23.15
Сьогодні: 15.12.2019
10:18
Україна, Київська область, 09200, м. Кагарлик, вул. Паркова, 8
тел. (04573) 5-18-62, e-mail: kagecol_1@ukr.net
Мапа сайту Контакти Головна

Міні чат

BB-Коди

Погода

Натисніть на картинку для збільшення

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Вік сайту

Реклама

Реклама

Авторизація

Календар новин

«  Грудень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Наше опитування

Оцініть наш сайт


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Реклама

Реклама 123
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ

На берегах річки Росави розташований один із районних центрів Поросся - м.Кагарлик.
 
Стоянки і поселення, родові могильники і кургани, городища і неукріплені селища, скарби ювелірних виробів і знахідки стародавніх монет – це лише невеликий перелік того, що є в розпорядженні істориків про територію Кагарлицького району в давнину.
 
Таких пам’яток на території району нараховуеться 114; це городища – 5, поселення – 40, курганів – 36, курганних груп – 27, грунтових могильників – 1, курганних могильників – 5.
 
Кагарлицький район цікавий археологічними знахідками. Біля села Черняхів у 1900 та 1901 роках археолог В.Хвойко вперше дослідив ранньо-слов’янскі могильники II- ст.н.е., відкривали нову архелогічну культуру наших пращурів, яку назвали за найменуванням села на Пороссі – черняхівською. Пізніше тут же виявлено ще два поселення того ж часу і трохи пізніших часів – трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е.), за назвою села в сусідньому Обухівському районі – Трипілля.
 
На правому березі Дніпра за 37 км. від районного центру лежить село Балико-Щученка. Воно цікаве своєю історією. Тут збереглися залишки городища Чучин, яке вперше згадується в літописі XI століття. Дане городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію. Відомо, що Чучин походить від назви річки Чучинка, яка протікала через село і воно почало заселятись на початку XVIII століття. Поруч з балкою, знаходиться село Балики, засноване Київським війтом Іваном Баликою в кінці XVI століття. Є і інша легенда походження назви села, яке вказує на риболовецький промисел, яким тут, певно, займалися, адже поселення розташоване біля річки ("балик” і "щука”). В1921 році села Балик і Щучинка об’єдналися в одне село. Тут же археологи розкопали давньо-руське городище і кочівницькі кургани.
 
Крім археологічних пам’яток Кагарличчина славиться унікальною пам’яткою садово-паркової культури XVIII-XIX століть. Площа його 35,5 га. він має 113 різновидів кущів і дерев з країн Європи і Азії. Парк заснований видатним політичним діячем Дмитром Прокоповичем Трощинським. В парку є ставок, під назвою "Сажалка”, він викопаний там, де б’є 24 джерела і має цікаву історію.
 
Вражало раніше архітектурне багатство парку. В палаці, флігеля, на алеях і галявинах було розміщено 748 творів мистецтва: копій грецьких та римських статуй, бюстів. Біля входу до парку і нині стоїть брама з кованого заліза, що збереглася ще з часів Трощинського. В парку є альтанка, яка знаходиться на пагорбі "Машук”. В 1851 році Кагарлицький парк відвідав М.В.Гоголь. Тут він читав матері, рідним та близьким розділи з другого тому "Мертвих душ”.
 
Кагарлицький парк занесено до Червоноє Книги пам’яток загальнонаціонального значення.
 
В районі збереглися культові приміщення – пам’ятки історії культури та архітектури в с.Слобода (1852р.) церква Святої Анни та в с.Кадомка (1851р.) церква Святого Миколая.
 
В районі діє 8 музеїв: районний державний історико-краєзнавчий музей, Балико-Щучинський державний музей "Героїв Букринсьеого плацдарму” Мирівський краєзнавчий музей, Жовтневський та Слобідський сільські краєзнавчі музеї, Стайківський сільський музей "Берегиня”, Буртівськийкраєзнавчий музей та Сущанський меморіальний музей Народного художника України Карпа Дем’яновича Трохименка. Всі музеї зберігають матеріальну і культурну цінність району.
 
У 1985 році у селі Балико-Щучинка на високому пагорбі було споруджено монументальний ансамбль "Битва за Дніпро”. Скульптор В.Зноба, архітектор О.Захаров.
 
Кагарличчина славиться відомими письменниками, артистами, поетами, художниками. Це народні артисти України – В.П.Дашенко та М.Ф.Кононенко, саме вони були одними із перших засновників театру "Березіль”. Народний художник із с.Сущан. Добре відомі на Україні імена літераторів: І.Рябокляча (с.Пивці), Г.Олексенко (с.Стайки), Б.Рогоза, Д.Руденко, М.Майоренко, Є.Литвин (с.Стави), О.Булига (с.Великі Пріцьки), В.Скомаровський (с.Балико-Щучинка), М.Кагарлицький (с.Черняхів). Заслужена артистка України Буравська (Заманська) Надія Федорівна (с.Халча), Заслужений артист України Литвин Василь Степанович (с.Стрітівка).
 
Відомі на Кагарличчині і за межами України майстри декоративно-ужиткового мистецтва вишивальниці – заслужений майстер народної творчості Р.Горбач та майстер народної творчості "Золоті руки” – Н.Троненко. Різбляр по дереву, художник, скульптор – А.Евлогієв.
 
В районі діє 38 будинків культури, з них один Кагарлицький міський центр культури і дозвілля, 19 сільських будинків культури і 18 сільських клубів, 41 масова бібліотека, з них три Кагарлицькі міські бібліотеки, 38 сільських бібліотек.
 
В Кагарлику діє дитяча школа мистецтв, а в с.Стрітівці – вища педагогічна школа кобзарського мистецтва. 4 самодіяльні художні колективи міського центру культури і дозвіллі носять звання «народний» :
 
- ансамбль художньої пісні;
- хоровий колектив;
- оркестр духових інструментів;
- самодіяльний театральний колектив.