ZEOS

Ваша IP адреса: 3.85.245.126
Сьогодні: 18.10.2019
19:37
Україна, Київська область, 09200, м. Кагарлик, вул. Паркова, 8
тел. (04573) 5-18-62, e-mail: kagecol_1@ukr.net
Мапа сайту Контакти Головна

Міні чат

BB-Коди

Погода

Натисніть на картинку для збільшення

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Вік сайту

Реклама

Реклама

Авторизація

Календар новин

«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Наше опитування

Оцініть наш сайт


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Реклама

Реклама 123
Натисніть на картинку для збільшення/зменшення
 
Мапа Кагарлицького району Київської області




Місто Кагарлик вперше згадується 1142 р. під назвою Городець. Пізніше воно з'являється під іншою назвою - Ерлик. Так називалася татарська прикордонна сторожа (перекладається це слово як "наказ", "веління").

Близьке до цього ще одне татарське слово, добре відоме нам, - ярлик ("грамота", "документ"). Значить, друга частина назви (Кага-рлик) походить або від ерлик ("наказ"), або від ярлик ("документ").
Припускають, що Кага (перша частина назви) - це ім'я власника грамоти, документа, а можливо, ім'я начальника загону Батия, який тут охороняв кордон.

Є й інше пояснення назви міста. Його виводять від слова Каганлик, яке означало "каганова земля", "землі, що належали якомусь кагану".  Каган - це найвищий титул ватажків у давніх тюркських племен. Каганами називали хозарських ханів і управителів окремих земель. Друга частина слова Каган-лик - це суфікс (порівняйте Чортомлик, Ташлик).

Існує ще одне пояснення назви міста - через назву річки, на якій воно збудоване. Сьогодні річка зветься Кагарлик, але раніше її називали Каргалик. Тюркське карга - це "ворона", але це ще й "кам'яниста річка" (що, в нашому випадку, мабуть, ближче до істини).

Початкова назва річки Каргалик, потрапивши у нове - слов'янське - мовне оточення, зазнала певних фонетичних змін - (-рга- на -гар-); так з'явився оброблений мовою наших предків Кагарлик.

Та лише матінка-історія знає точно, чому таке ім'я має річка й місто, проте вона вміє берегти свої таємниці.
 


2007-2008 н.р. Вірш учениці 10А класу Кагарлицької ЗОШ №1 Христюк Жанни "Моє місто" Колись давно осіли люди На берегах ріки. І житла їх з'явились всюди, І залишились на віки. Земля їх добре годувала. Давала ряснії плоди. Скотарство швидко розвивалось, Та ось зявились вороги. Татари нищили, палили. Людей вбивали та гнітили. Привіз Кага якийсь ярлик - І ось його вже Кагарлик. Та люди швидко піднялися, І ось уже з колін звелися. І знов — господарі землі, Одвічні наші трударі. Було багато ще незгод, Долали безліч перешкод. Неволя, війни, а ще голод - В душі людей посіяв холод. Та серце розтопило лід, Хоч і залишився там слід. Про мучеників память, про героїв, І час тих ран нам не загоїв. Та нині інші вже часи — Часи це миру та краси. Часи добробуту, любові. І чути радість у розмові. Бо ж незалежна Україна - І місто наше, як і вся країна. Зростає, краща, багатіє- Будується ну і звичайно, мріє. З днем народження місто, вітаю. Процвітання тобі я бажаю. Я люблю тебе, ріднеє моє. Віддаю тобі серце своє.